Вічне коло...

Вічне  коло...

Вічне  коло  споминів
Отруює  душу.
І,  здається,  знавіснів
Байдужий  місяць  
в  стужу.
І  линуть  одинокі  дні,
Зникають  у  безодні
На  серці  тяжко  так
 Мені  –
Світ  болем  переповню.
Та  скину  швидше  цей
Тягар,
Він  зникне  у  надії
І  заіскриться,  мов  янтар,
Мого  життя  подія.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153421
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.11.2009
автор: Туманова Роза