До вишиванки приторкнусь вустами…

До  вишиванки  приторкнусь  вустами,

I  чорнобривцiв  аромат  вдихну.

Знов  Ваших  рук  тепло  вiдчую,  мамо,

Сльозу  з  щоки  непрохану  змахну…

Далеко  Ви…  I,  водночас,  Ви  –  поряд:

У  злетi  птаха,  в  шелестi  трави…  

Мене  хтось  боронить    вiд  зла  i  горя;

Якщо  це  янгол,  то,  напевно,  -  Ви…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153552
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.11.2009
автор: Андрій Бабич