Ліхтар під будинком мабуть занедужав,
заражений прілими жовтими стінами.
Так тихо, що чути, як мерзнуть калюжі,
укриті тонкими подертими тінями.
Чадіє сира нероздмухана осінь.
Запалені вікна повіки заплющують...
І я осідаю на дно безголосся
в’язкою і слабосолодкою гущею.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153693
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.11.2009
автор: Tara Maa