Наснилось одного разу мені передчуття,
Мабуть це було моє минуле життя!
Я так і толком не зрозумів нічого,
Но я не відчував там серця свого.
Снилась ти мені велична дама,
І я кохав тебе до безтями,
В очах переливалась чарівна гама,
І ми перекинули почуттями.
І тут я серце різко відчув,
Від тебе три слова почув.
Невже це сон, чому не реальність?
Чому це все просто банальність?
Скільки дивних слів питальних,
До почуттів моїх ментальних.
Я так хочу проснутись в цей тон,
І повірити що це справді не сон!
Просинаюсь я зранку в ліжку,
І згадую тебе рідну і ніжну.
Я так хочу, щоб разом ми були,
Щоб, як в сні вітри в обличчя нам дули.
Твої барви волосся побачити хочу,
Я ще раз кажу тобі,
Я люблю тебе аж муркочу,
І сам не вірю собі!
P.S Віканя, тобі, хоч ти це не побачиш тут=)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=153931
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.11.2009
автор: ХайВей