Ти,мов Туреччина,я-Україна,
Між нами море,море почуттів.
Ти та далека і невидима країна,
Мій погляд ще туди недолетів.
Хоч може хвилі йдуть лише від мене,
А твої берега такі ж сумні...
І в прибережні скелі почуття шалене
Все розбивається на скалочки дрібні.
Та прийде час,і ти збудуєш пристань,
Приймеш від мене корабель квіток.
І не опаде у нашому коханні листя,
І кожне слово буде,мов гучний дзвінок.
Дзвінок,що закликатиме любити
Всю твою душу й моє серце молоде.
І тут нічого більше не зробити,
Ми "Інь" і "Янь",щось різне,але щось одне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154166
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2009
автор: The Answer