Як тільки побачу я квітку жоржину,
Чомусь, мимоволі у спогади лину...
Багряні голівки під самим вікном
Вітають нас зранку яскравим чолом.
Приспів: Від ганку до тину – чудові жоржини,
Від ганку до тину, обабіч стежини.
Пробачте, троянди, гвоздики, мені,
Не зможу забути жоржинові дні...
В ній бачу натруджені мамині руки
І перші невинні, юнацькі цілунки...
Царівною двору та квітка була,
А може, царицею, навіть, села.
Приспів.
І зараз уже на моєму подвір’ї
Ця квітка, як спогад дитячої мрії.
Родиною завжди шануєм її,
Як наше кохання й добробут сім’ї.
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154186
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.11.2009
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук