Не можна нам друзі, Державу срамити!
Не можна козакам, Державу ганьбити!
Не можна - ні хлопцям, тим паче, дівчатам!
Хоча вона й мати, що здатна прощати.
Біжить річка лугом, де пахне полином...
Милує їй погляд намисто калини...
Біжить річка швидко, мов літа дівочі,
В воді грають зорі - ліхтарики ночі.
Землице ти наша - і гарна, і мила,
Немало ти війн, і ганьби пережила.
Тож може, нарешті, життя кращим буде?
Дасть Бог, схаменуться, спохватяться люди?
Я знаю панове..., як браттями станем,
Тоді й супостата на місце поставим!
І зробим Країну найкращою в світі,
Де буде нам щастя, а щастя - де діти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154291
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.11.2009
автор: tosikosan