Прийди Зоре вечірняя,
Забери смуток з душ людських,
Нехай буде для них розрада
Та радість, хоча б, у снах своїх.
Нехай посплять наче діти
І політають у сні,
А ти пошли їм привіти,
Через сиві свої вітри.
Летять вони через зорепади,
Загадуючи бажання свої,
Незнаючи, про те,
Що скоро ранок, туманом, на землю впаде.
Прокинуться люди щасливі
Від тих пригод у снах
Та тільки не знатимуть милі,
Що ранок бажання забрав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154539
Рубрика: Верлібр
дата надходження 09.11.2009
автор: Макієвська Наталія Є.