Душа своїм теплом, зігріває нас

Туман  над  землею  стелиться  ,
Посивіло  місто,
Не  видно  твого  обійстя,
В  повітрі  дуже  тісно.

Не  літають  птахи,
Притихли  вони,
Не  ніч,  світиться  ліхтарями,
А  день,  обливає  люмінісцентними    лампами.

Дощ  накрапує,  потім  все  більше  й  сильніше
По  дахам  періщить,  по  вікнам  гуркоче,
Люди  додому  з  роботи  піти  хочуть,
А  він  не  вщухає  ,  вітри  краплинами  тріпочуть....

Зливою  нас,  вже  вмиває,
По  калюжам  добіжим  мерщій,
Туди,  де  на  нас,  хтось  завжди  чекає,
Де,  нас,  теплом  душі  своєї,  хтось  завжди  зігріває  .

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154656
Рубрика: Верлібр
дата надходження 10.11.2009
автор: Макієвська Наталія Є.