На склі мого вікна
Мороз малює візерунки.
Він знає - я тепер одна,
Тому усюди поцілунки.
Він не дозволить пам'яті моїй
Забути дотик тої мрії.
Нехай тепер ти вже не мій,
Він повторить всі твої дії.
Змалює сцену із життя,
Яку я хочу так забути.
Нехай вмирають почуття
Та спогади повинні бути.
З-під пензля лінії криві
Нагадують твої дарунки
Нехай тепер ми вже чужі
Та збережімо ці малюнки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=154955
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.11.2009
автор: Фіалка