Серпанком з закривавленої рути,
Світанку край в дугу загнутий
І сонце, коло із вогню, зринає.
«Засвітить» усе те ,що хтось ховає.
А ранок душить ніч теплом обридлим,
І ніч здається. І ховається , бо вже надворі видно
Все вище й вище сонце. Зарево вкриває землю.
Вже новий день прийшов! Хоча… даремно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155170
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.11.2009
автор: Контрабас