Люта завірюха тебе в мене вкрала,
Закрутила, завертіла, в себе закохала.
Вона, гарна і могутня, людину в мені вбила
І беззахисну сніжинку із мене зробила.
Я літаю і не знаю, чи тебе побачу.
Якщо спіймеш у долоні, розтану, заплачу...
Ти глядітимеш на мене, самотню краплину,
І не знатимеш, що це - твоя мила дівчина.
Я лиш гляну в твої очі, більш мені не треба.
Хмаринкою стану й полину до неба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155216
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2009
автор: Сніжинка