Несподівано потікши до лиця

Несподівано  потікши  до  лиця

Несподівано  потікши  до  лиця,
Фарбою  недоречно  червоною.  
Рум’янець  фатального  кінця
Збив  коханням...  Не  черговою.
Така  не  буде  коханкою.
Ти  відчував  її  запах  тіла  ,
Себе  ж  –  нікчемною  приманкою.
Перевернутий  світ.  Все  кипіло.
Хотів  простягти  руки  
І  в  обійми  закрити,
Щоб  забути  життя  муку  –
Вічність  вдвох  пити.
Тільки  чого  так  завжди  –
Вона  іншого  кохає.
А  ти  чекай,  страждай,  тремти...  
Взамін  душа  вмираючи  палає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155362
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.11.2009
автор: Туманова Роза