у ніс б'є запах листопаду
із стріх стирчать зимові патики
у ранках фіолетового чаду
зібгали в сльози і пішли
у світ за очі там де темно
а я боюсь згубити слід
боюсь впійматись і даремно
що в нас один і той же світ
мене ж бо ломить невідоме
і відтина кавалки снів
а вдень вбира як губку втома
із витканих собою слів
німі вони бо не сказала
порізалась об вени кров
мені вже гірше щоб не знала
свідомість рве в частини знов
бо ти мій сон і я твій сон
я бачила кінець вже близько
здригнулись душі в унісон
бо кулі пролетіли низько
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155499
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.11.2009
автор: Rock Lenok