Вони - це інший вимір слова Я,
Контраст між чорними і білими нитками.
Це мрія чиста, світла і моя,
Це те що я ховаю між рядками.
Чиясь присутність, як немає сили жить,
Чиясь підтримка, як летять додолу руки.
Так ненароком подарують мить,
Щоб потім разом розділити муки.
Чиясь відвага, коли огортає страх,
Чиясь надія, бо твоя давно дрімає.
Це світло, коли темрява в очах
І волю хтось у кулачку тримає.
Очима очі кличуть лиш тоді
Коли життя закрутить, замотає.
Ці очі не покинуть у біді.
Той хтось і поважає й пам'ятає.
Коли від болю серце задрижить
І світ перед очима замутніє,
Вони мені шепочуть: "треба жить:)"
Вони- це щось окреме що в мені є.
І може ми ні трішечки не схожі,
Та коли я у замкнутому крузі
Вони не випадкові перехожі,
Вони - це моє сонце...Мої друзі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155766
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.11.2009
автор: ІлюзіЯ