I
Я бачу безбарвний погляд,
Я бачу німе обличчя,
Я бачу духмяну ляльку
Пластмасса в очах, не більше.
Вдягнула колись перуку
Та намалювала очі,
В багно запустила руку,
Та іншого ти не хочеш
Закинули на полицю
Безмовне лялькове тіло
Чому потерпаєш, знаєш -
Минуле не змити милом!
II
Твій бачу яскравий колір
Ти вабиш мене, я поряд,
Та плюшеве бачу серце,
Огидний нутра його сморід
Авжеж не цікавлять нрави
Ганчір"я твоє, спідниці
З тобою лише забави
А решта лише дрібниці
Закинули на полицю
Безмовне лялькове тіло
Чому потерпаєш, знаєш -
Минуле не змити милом!
Поставлене на коліна
Безмовне лялькове тіло
Барвисті дитячі мрії
Засипані нафталіном
Така твоя доля, пані
Ти часу свого не гаєш.
Сьогодні я твій господар
Чому потерпаєш, знаєш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=155924
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.11.2009
автор: Riff