Моє фізичне Існування,
Обмежене безмежним часом,
І епізод його згасання
Не перерве майбуть безмежжя,
Яке відкриється відразу,
Мого таємного пізнання,
Космічного, простого безбережжя.
Моє душевне поривання,
Веде, мене кудись подалі,
Чім за звичайні намагання,
Що мають значно меншу силу,
А ніж глибоких роздумів, спіралі,
На рівні підсвідомості зізнання,
Мов реальність покорили.
Моє свідоме підіймання,
Не означає тої втоми,
Що епізодом, дарування.
Несе потіху тій частині,
Що є безсмертна – невідоме,
І епізод душевного зітхання,
Свідомість пам'ятає й нині.
́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156189
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.11.2009
автор: Олег Дятлик