Я з горя буду віршики писати,
Щоб вгамувать повільний але пекучий біль:
Емоції залишу в собі перетлівати,
А на папір розкину думок лиш заметіль.
Ой скільки буде стрічок написано й забуто,
Які не знайдуть місця ніколи у вірші...
Нехай там репетує з-за цього Розум люто -
Аби лиш дати змогу спочинути Душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156307
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.11.2009
автор: Діана Черкаська