* * *
У відлунні моїх самогубств -
Тільки марності зболені дзвони.
Я вернувся із пам'яті губ,
Щоб вином захлинутись червоним.
Щоб завіятись в інші світи
Чи розвіяти зоряні терни.
Я не міг їх ніяк обійти,
Зак душа відбувала свій термін.
Зак судилося віще знаття,
Що уже - непідвладність над нами.
...Я кохав її в межах життя,
А вона мене - поза світами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156330
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.11.2009
автор: aleksgun