Знедолена свічка живою кров‘ю стікає.
Та вірить у долю, горить й не згасає.
Пам‘ять...
Дитинча у колисці, мовчить, вже не плаче,
З надією, боляче, вона світло побачить.
Віра...
Безупинно, наче річка, життя тече й далі
Без смутку, з надією у момент печалі.
Доля...
І голосно чути сьогодні, крізь історію покори,
Стук сердець, що долинають із душевної комори.
Майбутнє...
_-_-_-_-_-_
Пам‘ятаємо, віримо, знаємо...Серцями завжди з Вами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156504
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.11.2009
автор: Ярослав Клочник