Мури, мури
Усюди мури
Стіни, стіни
Усюди стіни
Чом немає прямих вулиць
На прадавніх київських схилах?
Схили, схили
До небосхилу
Лину, лину
У цьому плину
Не вливайся в гудючий вулик
Не ставай, не схились на коліна
Люди, люди
Усюди люди
Душі, душі
Закриті сейфи
Кожний може піти шляхом Йуди
Та не кожен Христа створить з себе
*
Мури, мури
Все так похмуро
Стіни, стелі
В міській пустелі
Тут життя, як мурашник вирує
Але дух в м’ясорубці змелений
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156616
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.11.2009
автор: Олександр МкКола-вич