Я не йшла, я не бігла, не мчала,
Лиш стояла. Дивилася вслід.
Захолола в горнятку не кава,
То душа моя стала, як лід.
То скуйовджений вітер сміявся,
Розтинаючи прозу віків.
Ти можливо б так легко не здався,
Та мені позабракло тих слів,
Що примушують землю здригатись,
Забувати гріхи димних літ,
Паралелі так тісно стискатись,
Щоб гримів землетрусами світ.
Я не йшла, я не бігла, не мчала,
Лиш стояла. Дивилася вслід.
Потихеньку любов догорала,
А душа таки стала, як лід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156618
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.11.2009
автор: little black