Спустошуючись монологом в порожнечу
Я розірву нестерпний плин думок
І з часом забезпечу тиху втечу
Закривши всі шляхи-відходи на замок
(і російською......)
Я прошепчу свой монолог в бездонность неба
Я сброшу сеть безрадостных обид
Я просто захочу исчезнуть где-то
Забыв про сердце, как оно болит
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156626
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.11.2009
автор: Амелия