І ось прощаємось. І ніби не на вік
Передчуття здушу дзвенючі нерви
Тебе чека американській чоловік
А я лишу лиш спогади, мов перли
І ось прощаємось. І ніби не усе
Ще дай мені тепла твоїх долонь
Літак тебе на Захід віднесе
Лиш там, прошу, душею не зхолонь
І ось прощаю я, що ти не відбулась
Неосягненна зоре в вишині
І знаю я, що ти не присяглась
Довіку бути вірною мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=156650
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.11.2009
автор: Олександр МкКола-вич