Катана

Морок  розійдеться  по  столі
колами  від  опустілих  склянок.
У  непроглядній  буденній  млі
пляшка  –  неначе  мала  катана
для  переможених  сподівань
в  битві  з  маневреністю  реалій.
Зброя  вже  нАголо  –  наливай:
і  захороним,  і  відспіваєм.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157048
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.11.2009
автор: Tara Maa