Я вималюю кінчиками пальців у повітрі
Так чітко, мов кришталь, твій силует...
Я сяду у таксі й продовжу малювати:
Не у повітрі - нігтями на склі.
І не зозла пекучий іній за живе щепає,
І не від сили волі не заплачу, хоч кортить...
Та їхати не довго та й кидати не важко,
Усе, що серце шкрябало всього лише п"ять хвилин...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157053
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.11.2009
автор: little black