Я знову стою над безоднею…

Я  знову  стою  над  безоднею
Я  знову  чекаю  тебе.
І  що  мені  з  того?  Без  волі  я.
Не  знаю  чи  хтось  віднайде
Ту  душу,  яка  десь  ховається,
Немов  вже  нікого  не  жде,
Ту  душу,якій  нарікається  
Далеко  повезти  тебе.
А  ти  і  про  неї  не  знаєш
І  сам  десь  далеко  тікаєш.
Тікаєш  від  себе  ти  сам.
Ну  справді,  який  ти  султан?
Подумала  я  вже  над  цим
І  знаю,  не  кращий  нічим.
Навіщо  тоді  я  чекаю,
Невже  тебе  я  кохаю?
Надіюсь,  ти  знайдеш  дорогу
Й  прийдеш  на  допомогу.
Султане,  кохати  не  мусиш,  
Зігрій  лише  мою  душу.
Ти  глянь  лиш  на  мене  на  мить
Й  душа  моя  знов  полетить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=157770
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.11.2009
автор: Руслана Савка