Душа моя,мов рибка золота,
потрапила в морські глибини,
В життєвих буднях,як у сітку заплила,
І виплисти уже немає сили.
Чекати допомоги,їй немає звідки,
і поділитись тим,чого так зле,
Лише листок і ручка…..онімілі свідки,
допомагають розказати все.
А деколи…бува так допече,
що хочеться страшенно закричати,
Та промовчу…у серці запече…..
ще один шрам,яким душа покрита…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158002
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.11.2009
автор: Ольга Гордзій