Ми плачемо, сіємо розпач і гріх
Вертаємось зарослими стежками в сни
Нажаль немає сонця в небі для усіх
Зіграймо в російську рулетку? Тисни!
М’яко стелиться дощ по лиці і по скронях
Невмирущі ті сни, де маленькі зірки
Застигають світлом в тендітних долонях
Обертаючи темінь і світ навпаки
На краю бездни в секунду вічність у очах
Сміливий погляд прямо в душу
Останні па по вісті гострого ножа, щезає страх
Покинути цей світ за мить я мушу
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158006
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.11.2009
автор: neverknowsbest