Якісь то ямби, то хореї,
То збилась рима тут і там...
Звернутись спробуйте до неї,
Що всім дає життя віршам!
Для неї правил не існує,
Для неї не існує й меж:
Уже як вміє, так римує...
Ну, знається й на мові теж...
Ви не розказуйте в розмові,
Що треба було "так то й так",
Бо, вибачаюсь, розум́ові
Напрошується тільки "фак...".
Яка різниця як писати?
Віршам до цього все одно.
Вони як тії депутати -
Недоторканність їм дано:
Вживати можуть всі русизми
Й видумувать нові слова...
І не дивіться ви крізь призми,
Що головна тут голова.
Складається це все Душею
Й лиш виливається в папір.
Посперечайтесь тільки з нею -
Розірве вас як лютий звір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158028
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.11.2009
автор: Діана Черкаська