В моїх долонях перший постріл
Скорботою поліг у забутті
Нестримна іскра впала в попіл,
Плач розгорівся в іншому житті
Благання сипались, мов сльози
На перехрестях чужих снів
Не встигли ще прив’януть рози,
Як відчай втрати нас покрив
Не запекло там в жоднім серці,
Бо мертва плоть вже не болить
На стелях жовтень пише „де ж ти?”
Відкрився розум... лиш на мить
Одної миті нам так мало
Нема сполучень і стежок
Повітря в грудях знов не стало
І на морозі шепіт змовк
Тремтять долоні, розсипають
Крихкі думки та почуття
Навколо пустка, забувають
Й без того страчене життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158041
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 27.11.2009
автор: neverknowsbest