О, вірше мій, – моя дитина,
Мойого серденька різьба...
Безсмертна й радісна хвилина,
Світанків крапля голуба.
Коли освітлюєш мене ти,
Світлішає сосни кора,
Я обнімаю всю планету
З піднятим настроєм «ура!»
Хай родить словонько веселе
Мій многодумний теплий дах;
І повняться віршів джерела,
Як плод, що спіє у садах!..
Під голосним окличним знаком
На сірім цоколі часу
Я поведу думки в атаку
І людям щастя принесу.
І вийде вірш, як син з колиски,
Межу захоче перейти...
Мені – лише підвести риску
Й на суд поезії піти.
12/02-2008р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158318
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.11.2009
автор: Ninel8