МОЯ ДОЛОНЯ

Степову  розхитую  колиску,
Де  стежку  перший  промінь  познача...
Нахилилось  небо,  бач,  як  близько,
Тремтить,  немов  запалена  свіча.

Відчиню  віконце  у  волошки
І  тихим,  ніжним  дотиком  торкнусь:
О,  долоне,–ти  щербата  ложка,
За  тебе  Богу  вдячно  помолюсь!

2008р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158331
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.11.2009
автор: Ninel8