та,що прийшла густою осінньою мрякою
глупою північчю передостаннім подихом
незримими кроками залізність мою міряти
та,що сонцю очі склепить як мертвому
запнута туману вогкою тяжкою вуалею
прийшла забрати дівчаче сполохане серце
глухим скриком ридань різала горло
терзала думками,ламала розпачем руки
п"яно-вогкими губами впивалась у жилки зап"ясток
я їй суперечила.гордо.наївно.із викликом.
стискала зуби.метала очима блискавки.
тремтіли у темряві руки - ніхто не побачить
та,у якої пустельного вітру тривожне дихання
та,що ділить реальність і згадки цупкими нитками
та,що безжалісно трощить тендітні солодкі ілюзії
із першим променем сонця,різкими криками півнів
завмерла,застигла у холодному склі дзеркала
моїми словами, моїми думками,МОЇМ відображенням
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158360
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.11.2009
автор: Грета Гренер