Світлій пам’яті моєї матусі
Марії Михайлівні Костенко.
Ось вже й осінь відійшла від ганку,
В небі обірвалося «курли»,
Не заснути лиш мені до ранку,
Я не зчулась, світе мій, коли...
Зовсім постаріла наша хвіртка.
Й мамини затерлися сліди...
Господи, чому воно так швидко?..
Наче десь пішла, – але куди?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158615
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.11.2009
автор: Ninel8