БЛАЖЕННА МИТЬ

Стоїть  по-зимньому  калина,
На  повні  груди  дише  ліс...
Туман  зігнув  свої  коліна,
У  сніжній  млі  Чумацький  Віз.

А  повертаючись  у  будень,
Гарячим  видихом  коня,
Поспішно  відступає  грудень,
Бо  січень  люто  проганя.

Гуде  напружено  гілками,
Рипить  сніжок  –  іде  зима...
Своїми  сильними  руками,
Холодна  ніч  нас  обніма.

Тернівка  спить  в  акордах  Баха,
Танцює  тиша  полонез...
Літає  в  сні  на  крилах  птаха,
Який  вмираючи  воскрес.

І  дише  пахощами  хвої,
Мов  сто  кадильниць  ніч  димить,
Свята  Хрещені  п’ють  напої,
Освячують  блаженну  мить!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158846
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.12.2009
автор: Ninel8