Стоїть по-зимньому калина,
На повні груди дише ліс...
Туман зігнув свої коліна,
У сніжній млі Чумацький Віз.
А повертаючись у будень,
Гарячим видихом коня,
Поспішно відступає грудень,
Бо січень люто проганя.
Гуде напружено гілками,
Рипить сніжок – іде зима...
Своїми сильними руками,
Холодна ніч нас обніма.
Тернівка спить в акордах Баха,
Танцює тиша полонез...
Літає в сні на крилах птаха,
Який вмираючи воскрес.
І дише пахощами хвої,
Мов сто кадильниць ніч димить,
Свята Хрещені п’ють напої,
Освячують блаженну мить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158846
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.12.2009
автор: Ninel8