Останнє літо, де вона була
відходить. На порозі перша осінь,
де мама вже нічого не попросить
І не торкнеться сивина її чола.
Тепло останнє... Перший подих зим...
Остання радість... Перші терпкі сльози...
"Швидким" з Донбасу квіти і в морози
везу тобі... Ти вже не рада їм.
Пробач, матусю, що не вберегла
Від темряви і скрути -
не змогла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158918
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.12.2009
автор: Груздева(Кузнецова) Ирина