Одного вечора, до патологоанатома прийшла дівчина з пакетом мяса. Пакет був настільки переповнений, що з нього лелась кров, та виднілись частини людської плоті. Та щось стукотіло у ньому. Так, це було серце.
– Зшийте його в одне ціле, будь ласка.
– Кого?
– Мого коханого.
Холодний кахель,холодний стіл. Здається ніби холод один із компонентів створення життя. Голка, чорна товста нитка, бризги крові (венозної і артеріальної), все в ній. Просто закрийте очі і уявіть цю картину. Уявили? Навіть таким варварським способом відтворюється життя. Дивно “чиста” людина заробляє на хліб чорною роботою.
P. S. Ви запитаєтесь: а навіщо ти це написав. Можливо для когось це просто набір слів, та для мене це стан чи рівень який уже пройдено. Ніколи не робіть з коханих чи друзів фарш, не кожному везе із лікарями.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=158923
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.12.2009
автор: Claud