Самота

Самотність  сковує  скрижалі  
Часу,  -  нестерпна  то  є  мука  !  
Лиш  промайне  миттєво  думка  
І  знову  понесеться  далі...  
Це  тих  лихих  гріхів  межа  
Гірка  печаль,  що  заблукала  
Самотність  –  це  пуста  душа,  -  
Що  вже  посіяла  –  пожала...  
І  вік  існує  самота  
О,  Боже,  дай  з  руки  своєї  
Десь  одинока  доброта  
Нехай  притулиться  до  неї...  

1991  р.  Харків

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159012
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.12.2009
автор: kriwoy