В галактиці великій
Життя вже де нема
Де згасло сонце й зорі
Планета є одна,
Колись давно й далеко
В минулому житті
Росли красиві квіти,
Було життя на ній,
Та потемніло сонце
І небо без зірок
Залишилась планета
Одна і без думок
У темряві цій вічній
Літатеме вона
І сяйва не побачить -
Лишилася одна
Століття за століттям
Секундою летить,
Та не побачить світла-
Залишиться лиш мить.
Одна і у неволі
Самотняя, як птах
Згаса Земля поволі-
Це знак лихої долі
І відблиск той далекий
Побачим ми, мабуть,
Через мільйони років
Цього нам не збагнуть,
Та зникне вже планета
Одна і без думок
Залишиться навіки
Лиш відблиск від зірок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159311
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.12.2009
автор: Владика Віта