Багато років вже пройшло.
Відвоювались ветерани…
Закінчилось їх «ремесло»,
Війна насипала кургани.
Вночі і серед біло дня
Були страшні атаки й дзоти.
Отут – загинула рідня,
Там – обелісків цілі роти.
Не всі вернулися з війни,
З могили неможливо встати,
Дідами стали їх сини…
Онуки й правнуки – солдати.
Онуче, дати пам’ятай
Оті великі і трагічні.
За них, що можеш все віддай,
Вони ж бо людям дарять вічність!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159449
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.12.2009
автор: Ninel8