Нема початку і кінця немає
З'являється в житті, й ще мить - зникає
Й чи може хтось це зрозуміти
Цю мить, й для чого навіть жити
Цей перший подих й тягу до життя,
Останній подих й смерть вже наступає
Людина із землі зникає -
Звільняє місце вже для іншого життя.
Нема початку і кінця немає
Все просто так з'являється й зникає,
Безслідно, й далі забуття,
Але ж з'являється нове життя.
Й це світло у кінці тунелю
Про нього чули вже мільйони раз,
Та чи є світло, чи його немає
Живем й вмираєм повсякчас
Чи хтось хворіє і з землі зникає
В ту недосяжну далечінь доріг
Чи просто землю зоставляє,
А ,може, старість наступає
Й душа злітає, і крок це вже до іншого життя,
Де все красиво і довкола квіти
Можливо варто лиш для цьго жити?
Нема початку і кінця немає
Й ця безкінечність так лякає,
І вир думок, й небачених подій,
Можливо, просто, незбагненних мрій.
Та ця система вже давно працює
Початку і кінця життя
Й ,можливо, кожен це відчує
На схилі віку і в кінці життя.
Кінець життя - коли людина помирає,
Та це початок, а кінця немає
Душа людини вічна і безмежна,
Та що є вічністю, й чи вічність незалежна
Від наших спогадів й думок про цю людину
В житті лиш старшу, а в душі дитину
І це початок, а кінця немає
Кінець тоді, коли душа зникає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159492
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.12.2009
автор: Владика Віта