В безумстві слів читаю я надію
Уста шепочуть, а душа кричить
В безмежжі снів народжується мрія
Яку відкрити світу не посмієш
Летять думки… і з ними час летить…
Його спинили б, та нема в нас змоги
Вернули б все, що втрачено колись
Але не ті ми вибрали дороги
Взяли з собою сумніви й тривоги
І на дуель із світом подались
Не надаємо значення й уваги
Тим знакам, що нам доля розставляє
Минаєм їх, багато в нас відваги
Шукаєм слави, визнання, поваги
І так до смерті в пошуках блукаєм…
Memento mori…часто забуваєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159503
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.12.2009
автор: Зоряна Ніч