Мені б хотілось бути кришталево чистою,
Не мати ні гріхів, ні помилок.
Натурою яскравою, барвистою,
Не бути ще об"єктом для пліток.
Але нажаль всі ми не досконалі.
Багатство, славу хочемо здобути,
А на гріхи накинемо вуалі,
Щоб їх не бачити, про них забути.
Та я ж в житті страшного не чинила,
Жила як всі, а хто з нас без гріха?
До церкви на Великдень приходила,
Щоб прощення просити у Христа.
Я виправдань шукаю за гріхи.
Знайду багато, щоб собі простити.
А може треба просто навпаки,
По совісті гріхи свої судити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159746
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.12.2009
автор: Lubov71