*

Переплелися  в  голові  думки,
і  серце  рветься  стомлене  наволю,
Так  хочеться  від  світу  утекти,
закривши  тихо  двері  за  собою….
Я  а  не  йду…лише  тихенько  плачу,
гарячі  сльози  болю  у  очах,
І  лиш  одне,таке  просте  питання,
чи  любиш  ще  мене,чи  все  вже  так:
Так  просто,бо  так  треба,бо  так  добре,
Бо  двоє  діток,бо  якась  сім»я,
бо  так  у  всіх,або  нема  де  дітись,
Чи  маєш  інші  для  пояснення  слова?!...
Тож  знай,що  я  нехочу  «так  як-небудь
А  хочу,щоб  була  міцна  сім»я,
Й  почути  хочу,що  й  тобі  це  треба,
та  щоб  були  це  не  пусті  слова.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159885
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.12.2009
автор: Ольга Гордзій