Ми бігли в дитинство, ми бігли в життя…
За нами йшли хмари густії.
І ми загубились у вирі буття,
І навіть згубили всі мрії.
Я вірила в казку, ти вірив в мету,
Шукали ми щастя не разом,
Я знала, що з часом мрію знайду,
І біль наш розвіється з часом.
А так було гарно разом нам колись.
Коли? Уже і не знаю…
І навіть в одну у нас долі сплелись,
На що у житті я чекаю?
На віру і правду, і на красу,
На ніжність чужу і турботу.
Але свій хрест і надалі несу,
Проходжу жахи і негоду.
І знаю – в минуле нема вороття,
А хочеться все повернути.
І вірю, що зміню на краще життя
Та зможу всі кривди забути.
Уже не маленька і не сама,
За руку веду свою доню.
Скажи, чия в тім вина,
Що ми розійшлися з тобою…
3.04.09
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160358
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.12.2009
автор: Ніка Мельник