Царівна, трепетно в руках,
Тримаючи троянду білу,
В своїх полинула думках
У спогадів країну милу.
Розквітла щиро на вустах
Бринить усмішка ледь помітна.
Летіти прагне, наче птах,
У вирій мрій душа тендітна.
Вдивляючись у пелюстки,
До долу опустивши очі,
Тій квітці ніжній залюбки
Довірила страхи дівочі.
«Боюся зради та журби» –
Троянді мовчки говорила.
Коханню вірному завжди
Благала в долі щастя крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160424
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.12.2009
автор: Олександр Ковальчук