Душа кричить і серце не шепоче,
Просить руку допомоги –
Де віра, де ж підтримка,
А сльози – стримані від жалю,
А жадібність – у комі,
Де ті прості слова :
Я так бажаю, так прошу,
Упасти в дружній спогад,
Послухати твої думки,
І знать що не один…
Мій друже де стежки твої,
Я серцем чую біль твою,
Мій страх стискається в руках,
А поряд лиш брехня…
Вже так набрид пустий цей світ,
Цей шлях в якому я одна,
За іншим світом ти стоїш,
І посміхнувшись знову йдеш…
Не світять вже ті дні,
Де радість панувала,
Не манить обрій мрій,
Лиш хочеться назад…
Так хочеться до тебе,
До справжньої поваги,
Від чистоти до правди,
До тих хто не піде…
Мій друже де ти знову,
У світі заблукав,
Де очі щирі твої,
Завели не в мій дім….
Наповнений чужими,
Без посмішки лиш біль,
В нім все забуло радість,
В нім я забула сміх…
Де та любов, де та надія,
Де мій найкращий друг…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160788
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.12.2009
автор: Olenka