Півсміливість на кінчиках пальців,
Напівшепіт на кутиках губ.
Просиш милості, ніби ти бранець
Моїх холодом вкутаних рук.
Так проникливо дивишся в очі,
З пантелику збиваючи світ.
Про пощаду благаєш щоночі,
Підлабузнюючись, наче кіт.
За хвилину сто тисяч слів:
Щось уголос, а щось лиш поглядом.
Ти в реальність мою забрів
І лишився в ній вічним спогадом.
Сон – життя, а життя – це сон.
Ти в моєму сні, наче марення.
Я ж в своєму житті, наче клон.
Відчуваю – чогось позбавлена…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=160953
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2009
автор: Julia July