Спустошена. Розчавлена. Розтерзана собою,
Зриваю смуток, мов шматочки шкіри.
Зацькована. Загублена нікчемною журбою
- Кравцю, чи зможеш залатати дири?
- Ти ж наче хлопець спритний, майстер на всі руки,
Творець ідей, розкутих у вбраннí.
- Чим допоможу, пані? Вам зашити сукню?
- Та ні. Ті рани, що гниють в мені.
- Не знаю, пані. Дуже кропітка ця праця.
На жаль, не вмію штопати серця.
Мабуть, цьому не в коледжі — у долі вчаться,
Шукайте краще справжнього митця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=161200
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.12.2009
автор: Esperanzzza